Виховний простір ліцею

      Завдання сучасної школи не просто дати учневі багаж знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентним, тобто здатним самостійно здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовим брати на себе відповідальність; бути активним у суспільному житті; таким, що поважає чужу історію та культуру. Усе це потребує переорієнтації навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня.

    Тому робота закладу освіти спрямована на реалізацію стратегічних державних завдань реформування змісту освіти.

    На сучасному етапі розвитку держава приділяє увагу роботі, спрямованій на відродження і перебудову національної системи освіти, як найважливішої ланки у вихованні своїх свідомих громадян. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини. Бути компетентним — означає уміти мобілізувати у певній ситуації отримані знання і досвід.

      Рада Європи визначила п’ять основних груп ключових компетентностей, які школа має сформувати в учнів:

Ø соціальні — пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність;

Ø полікультурні — стосуються розуміння несхожості людей;

Ø інформаційні — зумовлені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві та передбачають опанування інформаційних технологій;

Ø компетентності саморозвитку та самоосвіти —пов’язані з потребою і готовністю постійно навчатися як у професійному відношенні, так і в особистому та суспільному житті;

Ø компетентності, реалізовані прагненням і здатністю до раціональної продуктивної, творчоїдіяльності.

Ці п’ять груп увійшли до загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти як стратегічна мета загальноосвітньої середньої школи.

      Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві компетентності, випускник української школи повинен мати такі якості, уміння:

Ø бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

Ø критично мислити;

Ø використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;

Ø бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

    Отже, виховний простір – це чинник інтегрованого впливу на процес формування і розвиток особистості з метою забезпечення відчуття психологічного комфорту і сприятливих умов для самовизначення, саморозвитку і самореалізації. А виховний простір навчального закладу- це соціокультурне та педагогічне (освітнє) явище, яке утворює і утворюється взаємодією вчителів та вихованців у процесі залучення останніх до цінностей та смислів соціального життя, створення умов для виникнення і реалізації конструктивної соціальної й творчої їх активності.

   У Марганецькому ліцеї №3 упродовж багатьох років склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, спонукає до утвердження педагогіки особистості, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу.

       Враховуючи сучасні вимоги до освітнього процесу у закладі, в нашому ліцеї пріоритетом є творчий розвиток і саморозвиток учнів на базі особистісного підходу.

    Головна мета виховного процесу в Марганецького ліцею №3 – виховання і розвиток духовно багатої, життєлюбної, талановитої особистості, готової до творчої діяльності, моральної поведінки.

       Педколектив закладу намагається будувати свою роботу так, аби не втратити традицій школи, не приземлити політ таланту своїх вихованців і не позбавити творчості дитячу особистість. Вчителі прагнуть розвивати в дитині індивідуальне, самобутнє, спираючись на її природу, а також прикладають всіх зусиль, щоб не втратити здібностей дитини. Цьому сприяє демократизація всього освітнього процесу, яка пронизує усі сфери шкільного життя. У ліцеї створено всі умови, щоб кожна дитина змогла знайти справу до душі, розкрити та реалізувати свої потенційні можливості.

        Вся виховна робота здійснюється за такими видами діяльності: виховна діяльність адміністрації, робота класних керівників, робота вчителів. Діяльність адміністрації визначає організаційні, контролюючі, методичні та координуючі функції. У своїй роботі ми створюємо умови для підтримки життєдіяльності системи виховання, цілісності виховного процесу в школі, систематично проводиться контроль усіх ланок виховного процесу залежно від посадових обов’язків, здійснюється методична робота з класними керівниками та координується взаємодія школи, сім’ї, громадськості. Робота класних керівників полягає у створенні умов для розвитку особистості учня. Досягається це організацією та проведенням виховної роботи з класним колективом та діяльністю в соціумі. Сюди входять: гурткова робота та робота за інтересами, вивчення умов життя учнів, визначення кола спілкування учня в ліцеї та поза ним, взаємини з батьками, проведення виховних бесід, годин спілкування та інших виховних заходів тощо. Що ж стосовно діяльності вчителів у виховному процесі, то їх завдання полягає в тому, щоб забезпечувати виховання учнів під час уроків, занять в гуртках, під час предметних тижнів. Система виховної роботи Марганецького ліцею №3 спрямована на те, щоб допомогти дитині визначитися не лише ким бути, а головне – як жити, як влаштовувати свій індивідуальний спосіб життя, вибрати режим інтелектуального, емоційного навантаження. Саме це сприяє виробленню в учнів почуття господаря своєї школи, виробляє вміння співпрацювати на принципах партнерства, демократизму. Тому в основу діяльності педагогічного та учнівського колективів школи покладено ідею визначного педагога А.С.Макаренка про єдиний колектив дітей і вчителів, який об’єднаний загальною метою – створення умов для реалізації творчого потенціалу особистості. Успіх виховного процесу залежить від відносин між учителем і учнем, які мають розвиватися на основі співробітництва і ділового партнерства.

Сьогодні визначальним для нас, педагогів, є загальнодержавні завдання: це в першу чергу виховання свідомого громадянина і патріота України, господаря на власній землі, створення всіх умов для його національного виховання, які спрямовані на формування ціннісних ставлень ( за програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»):

ціннісне ставлення до себе

• формування основ духовно-морального та фізичного розвитку особистості;

• усвідомлення основних засад «Я – концепції» особистості;

• сформованість основних засад «Я-концепції» особистості;

• сформованість життєвих компетенцій, активної життєвої позиції

ціннісне ставлення до особистості до сім’ї, родини, людей

• сформованість основ національних та загальнолюдських цінностей;

• усвідомлення цінностей соціального спілкування;

• засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей;

• сформованість соціально-комунікативних компетенцій

ціннісне ставлення до праці

• сформованість понять та уявлень про важливість праці в житті людини;

• сформованість потреби в праці;

• сформованість поняття професійного самовизначення;

• сформованість готовності до творчої праці

ціннісне ставлення до природи

• сформованість понять та уявлень про довкілля;

• усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв’язок стану довкілля та здоров’я людей;

• сформованість почуття особистої причетності до збереження природних багатств;

• сформованість екологічної культури особистості

ціннісне ставлення до культури , мистецтва

• сформованість естетичних почуттів, уявлень і знань про прекрасне в житті і мистецтві;

• сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності;

• розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості;

• сформованість естетичної культури особистості, художньо-естетичних цінностей, створених світовою культурою, цінностей інформаційної культури

ціннісне ставлення до суспільства і держави

• сформованість основних понять про народ, націю, суспільство, державу;

• усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини;

• сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу;

• сформованість активної громадянської позиції та відповідальності за долю України

Формування патріотичних почуттів означає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави. Саме з метою формування в учнів почуття патріотизму, розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України в школі реалізуються певні технології щодо розвитку творчих інтересів учнівської молоді до пошукової, краєзнавчої, науково дослідницької роботи.