СХВАЛЕНО                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                                                     Директор школи            

Марганецької ЗОШ І-ІІІ ст.№3                                                       Ю.В.Лук’яненко

Протокол №10 від 31.08.2020 р.                                         Наказ №130 від 01.09.2020 р.

Положення 

про внутрішню систему забезпечення

 якості освіти

Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

У процесі розроблення  положення про ВСЗЯО враховувалися «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

- Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.

- Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

- Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

- Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

- Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

- Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

- Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

- Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

- Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

- Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

- Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

- Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

- Хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

1.3. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

• автономія закладу освіти;

• академічна доброчесність;

• академічна свобода;

• гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності;

• гуманізм;

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

• демократизм;

• державно-громадське управління;

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• людиноцентризм, дитиноцентризм;

• постійне вдосконалення освітньої діяльності;

• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

• урахування впливу зовнішніх чинників;

• цілісність системи управління якістю освіти.

1.4. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:

• гарантування якості освіти;

• формування довіри громади до закладу освіти;

• постійне та послідовне підвищення якості освіти.

1.5. Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора школи.

1.6. Колегіальним органом управління Марганецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.7. Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі є:

• політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

1.8. Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

§         створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;

§         забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

§         забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

§         створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

§         запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

§         застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 базується на наступних принципах:

§         відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

§         відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

§         системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

§         здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

§         готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

§         відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

§         людиноцентризму;

§         принципу процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

§         принципу цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

§         принципу безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

§         принципу розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

§         принципу партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.2. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

− удосконалення планування освітньої діяльності;

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

2.3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

§         самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти;

§         моніторинг  якості  освіти.

2.4. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 - контроль за виконанням навчальних планів та освітніх програм, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

2.5. Завдання моніторингу  якості  освіти:

§         здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

§         створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

§         аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

§         створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;

§         прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу у школі.

2.6. Основними формами моніторингу є:

§         проведення контрольних робіт;

§         участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсів;

§         перевірка  документації;

§         опитування, анкетування;

§         відвідування уроків, заходів.

2.7. Критерії моніторингу:

•           об’єктивність;

•           систематичність;

•           відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

•           надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

•           гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

2.8. Підсумки моніторингу:

§         підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

§         за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

§         дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

2.9. Основними напрямами оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі є:

§         система управлінської дяльності

§         освітнє середовище

§         система педагогічної діяльності

§         система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти.

2.10. Основними політиками і процедурами вивчення якості освітньої діяльності в закладі є:

§         система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти;

§         самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

§         система оцінювання навчальних досягнень учнів;

§         професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

§         забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;

§         забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

§         запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

2.11. Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

2.12. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.

2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Система забезпечення академічної доброчесності в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

3.2. Порушенням академічної доброчесності в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 вважається:

- академічний плагіат;

- фабрикація;

- списування;

- обман;

- хабарництво;

- відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

- необ’єктивне оцінювання;

- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

3.3. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

3.4. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.

3.5. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

• позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

• відмова в присвоєнні педагогічного звання;

• позбавлення присвоєного педагогічного звання;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

3.6. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);

повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

3.7. Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3, включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

3.8. Інші питання забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності учасниками освітнього процесу, якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, діяльність Комісії з питань академічної доброчесності та етики регулюються Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Марганецької міської ради Дніпропетровської області.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

4.1. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке є спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. 

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

4.2. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

•         контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

•         навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

•         діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

•         стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

•         виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

 4.3. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

•        характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

•        якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

•        сформованість  предметних умінь і навичок;

•        рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

•        досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

•         самостійність оцінних суджень.

4.4. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у школі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

4.5. Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

4.6. З метою підтримки навчального розвитку дітей, вибудовування індивідуальної траєкторії їхнього розвитку, діагностування досягнень на кожному з етапів процесу навчання, вчасного виявлення проблем і запобігання їх нашаруванню, ухвалення рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини, виховання ціннісних якостей особистості, бажання навчатися використовується формувальне оцінювання.

4.7. Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів –це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів.

4.8. Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.9. Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг навчального закладу серед шкіл міста, області.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

5.1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії оцінювання:

1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії оцінювання:

1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

         Критерії оцінювання:

1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

5.2. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

5.3. Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

5.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. 

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання

управлінської діяльності керівництва закладу освіти

6.1. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

6.2. Критерії ефективності управлінської діяльності в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

6.3. Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  визначається  за  критеріями: 

1)   саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2)   стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ліцею, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3)   річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4)   здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5)   забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6)   поширення позитивної інформації про заклад;

7)   створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні); 

8)   застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі;

9)   забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10)  позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

6.4. Ділові  та особистісні  якості  керівництва  визначаються  за  критеріями:

1)  цілеспрямованість та саморозвиток;

2)  компетентність;

3)  динамічність та самокритичність;

4)  управлінська етика;

5)  прогностичність та  аналітичність;

6)  креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7)  здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VІІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

7.1. Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

7.2. Для організації освітнього процесу школа має бути забезпечена такими ресурсами, як:

• Державний стандарт загальної середньої освіти;

• типові освітні програми;

• статут закладу освіти;

• стратегія розвитку закладу освіти;

• річний план роботи закладу освіти;

• освітня програма закладу освіти;

• штатний розпис закладу освіти;

• календарно-тематичне планування;

• методики та технології організації освітнього процесу;

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• система матеріального та морального заохочення;

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

VІІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

8.1. Для ефективного управління школа має бути забезпечена такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;

• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформи для дистанційної освіти);

• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

У Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

- статистична інформація форм ЗНЗ-1, РВК-83;

- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Марганецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3  підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в Марганецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів  №3 функціонує офіційний сайт закладу https://www.ourschool3.ml/ .

Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». На офіційному сайті розміщуються:

- статут закладу освіти;

- ліцензія на провадження освітньої діяльності;

- структура та органи управління закладу освіти;

- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

- мова освітнього процесу;

- наявність вакантних посад;

- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність закладу освіти;

- правила прийому до закладу освіти;

- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

ІХ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

9.1. Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);

• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);

• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);

• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

9.2. Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1) рівність і доступність використання;                         

2) гнучкість використання;

3) просте та зручне використання;

4) сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

5) низький рівень фізичних зусиль;

6) наявність необхідного розміру і простору. 

9.3. Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;

- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

9.4. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання та інклюзивного навчання.

9.5. Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»)

Х. Механізм запобігання та протидії булінгу (цькуванню)

10.1.Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі передбачає:

• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в гімназії та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

ХІ. Застосування системи внутрішнього моніторингу

для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності

11.1. До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

• система оцінювання навчальних досягнень учнів.

11.2. Методи збору інформації:

• Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).

• Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

– фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

• Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

ХІІ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

12.1. Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в закладі.

12.2. Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. 

12.3. До напрямів оцінювання віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

12.4. Періодичність оцінювання визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

12.5. Відповідальними за оцінювання є не тільки члени адміністрації школи, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківська рада, учнівський парламент тощо.

12.6. Методи збору інформації та інструментарій - аналіз документів, опитування, спостереження та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

12.7. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

12.8. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

12.9. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в гімназії.